Державна реєстрація речових прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію.

Разом з тим, до нотаріуса можна звернутися для проведення реєстраційної дії, без вчинення нотаріальної дії:

• Державна реєстрація права власності на новозбудований об'єкт нерухомого
• Державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна у результаті реконструкції
• Державна реєстрація права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу
• Державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

• Довіреність на розпорядження транспортним засобом
• Довіреність на користування транспортним засобом
• Довіреність на купівлю автомобіля
• Довіреність на розпорядження всім майном
• Довіреність на купівлю/продаж квартири
• Довіреність на купівлю/продаж земельної ділянки
• Довіреність на ведення справ у суді
• Довіреність на представництво інтересів учасника (засновника) товариства
• Довіреність на розпорядження рахунком в банку
• Довіреність на оформлення спадкових справ
• Довіреність на отримання пенсії
• Довіреність в порядку передоручення

ЗАПОВІТ

Заповіт - це особисте розпорядження особи (заповідача) щодо належного йому майна, майнових прав та обов'язків на випадок своєї смерті, складений у встановленому законом порядку. Його призначення полягає в тому, щоб визначити порядок переходу всього майна, майнових прав та обов'язків до певних осіб, який буде існувати після смерті заповідача.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповідач має право заповідати майно не тільки особам, які входять до числа спадкоємців за законом, але й сторонній особі, яка не знаходиться з заповідачем у сімейних відносинах, а також юридичній особі, державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, іноземній державі та іншим суб'єктам публічного права.

Заповідач, реалізуючи своє право на свободу заповіту, має право позбавити права на спадкування будь-кого зі спадкоємців за законом, не зазначаючи мотивів такого позбавлення.

Свобода заповідального розпорядження обмежена щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. За малолітніми, неповнолітніми, повнолітніми непрацездатними дітьми спадкодавця, його непрацездатною вдовою (вдівцем) та непрацездатними батьками в будь-якому випадку зберігається обов'язкова частка.



СПАДЩИНА

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Здійснення права на спадкування полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється 6-місячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця або дата, з якої він оголошений померлим. З цього моменту починається перебіг 6-місячного строку для прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом вказаних вище строків не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Спадкоємець з'являється до нотаріуса особисто і подає документ, що підтверджує його особу, а також свідоцтво про смерть спадкодавця. Крім того, спадкоємець повинен повідомити нотаріуса про наявність інших спадкоємців (якщо йому про це відомо) незалежно від того, чи прийняли вони спадщину.

Оформлення спадкових прав становить сукупність правових дій, після вчинення яких встановлюється частка кожного спадкоємця у спадковому майні, і спадкоємці набувають права розпоряджатися цим майном.

Завершується оформлення спадкових прав видачею свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину не створює нових прав у спадкоємців на майно, а тільки підтверджує вже існуюче право на нього, оскільки право на спадкування в них виникає з моменту відкриття спадщини.

Видача свідоцтва про право на спадщину строком не обмежена. Воно може бути отримане спадкоємцями в будь-який час, але, як правило, після закінчення 6 місяців від дня відкриття спадщини.

Засвідчення вірності копій

Засвідчення вірності копій документів і витягів з них здійснюється нотаріусом за усним зверненням заінтересованої особи.

Нотаріуси засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови, що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Засвідчення копій офіційних документів, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану і надалі використовуватимуться за кордоном, нотаріусами здійснюється лише після попередньої легалізації (консульської легалізації чи проставлення апостиля) оригіналів цих документів.

Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.

Не допускається засвідчення вірності копії документа:

• Документи, на підставі яких видаються оригінали (медичні довідки про народження дитини, довідки про смерть, довідки та висновки про наявність психічних захворювань та ін.);
• Виписки із залікової відомості, без надання диплома про закінчення навчального закладу;
• Тимчасові посвідчення, видані технікумами замість диплома;
• Довідки про закінчення інтернатури, клінічної ординатури, аспірантури, видані замість посвідчень;
• Протоколи засідань екзаменаційних комісій при проведенні кандидатських іспитів;
• Перепустки для проходу в установи;
• Посвідчення про відрядження військовослужбовців;
• Трудові книжки в разі виїзду громадянина за кордон, оскільки трудові книжки не підлягають легалізації та вивозу за кордон;
• Листи юридичних осіб, адресовані іншим юридичним особи, оскільки такі документи повинні зберігається в самій установі і не підлягають видачі або вилученню.

Засвідчення вірності перекладу

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії.

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Посвідченням фактів, що фізична особа є живою, що фізична особа перебуває у певному місці.

• Нотаріус за усним зверненням фізичної особи посвідчує факт, що фізична особа є живою, факт перебування її в певному місці.
• Посвідчення факту, що фізична особа є живою, та факту перебування її в певному місці проводиться як при явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса.
• Факти, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою чи перебуває в певному місці, посвідчуються за усним зверненням її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікуна).
• Факти, що неповнолітня дитина, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою чи перебуває в певному місці, посвідчуються за їх усним зверненням та за згодою на це законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальників), викладеною з дотриманням вимог цього Порядку щодо посвідчення правочинів за участю неповнолітніх, а також осіб, над якими встановлено піклування.
• На підтвердження факту, що фізична особа є живою, та факту перебування фізичної особи в певному місці нотаріус видає заінтересованим особам, щодо яких було встановлено ці факти, відповідні свідоцтва.

Посвідчення часу пред'явлення документа

• Нотаріус посвідчує час пред'явлення документа за усним зверненням заінтересованої особи.
• На підтвердження часу пред'явлення документів нотаріус вчиняє посвідчувальний напис на документі із зазначенням особи, що його пред`явила.

Прийняття на зберігання документів

• Нотаріуси за заявами заінтересованих юридичних та фізичних осіб приймають на зберігання документи за описом.
• Опис складається в двох примірниках і підписується особою, яка здала документи на зберігання, та нотаріусом. Один примірник опису залишається у нотаріуса, а другий видається особі, яка здала документи на зберігання.
• За клопотанням заінтересованої особи нотаріус може прийняти документи без опису, якщо вони належним чином упаковані в присутності нотаріуса. Упаковка має бути скріплена печаткою нотаріуса, його підписом і підписом особи, яка здала документи на зберігання.

Про прийняття документів на зберігання нотаріус видає заінтересованій особі, яка здала їх, свідоцтво за встановленою формою, до якого додається примірник опису, якщо такий проводився.

Вчинення виконавчих написів

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Порядок стягнення за виконавчим написом

Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та ЗУ «Про виконавче провадження».

Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання

Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є фізична особа, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом року з моменту вчинення виконавчого напису.

Необхідні документи:

Для фізичної особи:

• Паспорт громадянина України;
• Довідка про реєстрацію місця проживання (якщо паспорт у вигляді ID-картки);
• Довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• Оригінал документа, на якому проставляється апостиль.

Проставлення апостиля здійснюється на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України:
- нотаріальні заяви;
- афідевіти;
- довіреності;
- переклади засвідчені нотаріусом;
- документи, підпис перекладача на яких засвідчений нотаріально;
- копії рішень, ухвал, постанов, що видані судами;
- свідоцтво про народження;
- свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу;
- свідоцтво про розірвання шлюбу;
- свідоцтво про зміну імені;
- свідоцтво про смерть.


Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів.

У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів, поданих для проставлення апостиля, може бути продовжено до 20 робочих днів.

Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, шляхом її особистого звернення до територіальних органів Міністерства юстиції України, нотаріуса, крім випадку проставлення апостиля на виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

УВАГА! Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – виписка з Єдиного державного реєстру) в паперовій формі для проставлення апостиля надається за запитом про надання такого документа заявника шляхом звернення до уповноваженого суб'єкта державної реєстрації, яким є посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України – міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції.

У проставленні апостиля на документі відмовляється, якщо:

• документ призначається для використання в країні, яка не приєдналася до Конвенції або є учасницею Конвенції, але висловила заперечення проти приєднання України відповідно до статті 12 Конвенції;
• не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;
• документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов'язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;
• текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;
• документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв'язку;
• у документі є незастережені виправлення або дописки;
• до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;
• компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів.

• Передача заяв
• Видача дубліката документа
• Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)
• Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися
• Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви
• Надання інформації з реєстрів:

• Інформація з Державного реєстру прав щодо об'єкта нерухомого майна;
• Інформація з Державного реєстру прав щодо суб'єкта речового права (окремо щодо кожного з об'єктів нерухомого майна або в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження);
• Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
• Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;
• Скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей про перевірку справжності довіреності;
• Витяг зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору;
• Витяг зі Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на
  спадщину;
• Скорочений витяг з єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів про перевірку справжності спеціальних бланків нотаріальних
  документів.

Аграрна розписка – це можливість отримати кредитні ресурси під заставу майбутнього врожаю агропродукції на вигідних комерційних умовах. Їх можуть використовувати фермерські господарства різного розміру і спеціалізації, оскільки все, що потрібно, – це земля і майбутній врожай. Найменші господарства, які видавали розписки, обробляють менше 1 гектара землі і працюють в нішевих секторах. В той же час, з розписками працюють також і агрохолдинги, що вирощують традиційні зернові та олійні культури. Завдяки публічному державному реєстру в агровиробників є можливість формувати позитивну кредитну історію.

Аграрні розписки існують у формі нотаріально посвідчених документів. Нотаріус для здійснення дій з аграрними розписками повинен набути статус реєстратора Реєстру аграрних розписок і Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Під нотаріальною дією розуміють посвідчення безспірних прав та фактів, що мають юридичне значення, а також вчинення інших дій, спрямованих на позасудову охорону прав і інтересів осіб, які належать до повноважень нотаріальних органів.

Вчинення нотаріальних дій регулюється Законом України "Про нотаріат", наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" та іншими нормативними актами.

Нотаріальні дії з аграрними розписками супроводжуються реєстраційним діями в Реєстрі аграрних розписок.



Документи, що подаються нотаріусу для нотаріального посвідчення аграрної розписки:
1. Установчі документи боржника

2. Оформлений відповідно до вимог установчих документів дозвіл представнику Боржника на вчинення аграрної розписки (обов'язково для випадків, коли боржником є юридична особа);

3. Документи, що підтверджують повноваження представника боржника (протокол про призначення директора тощо). У разі представництва за довіреністю — така довіреність також має бути нотаріально посвідчена;

4. Документи, що підтверджують особу представника боржника;

5. Документи, що підтверджують права боржника на земельні ділянки, вказані в аграрній розписці при описі предмета застави (якщо такі права не зареєстровані в ДРРП).

Якщо в процедурі нотаріального посвідчення видачі аграрної розписки бере участь кредитор, додатково подаються документи, що підтверджують повноваження представника кредитора (протокол про призначення директора, тощо) та його особу.

Згідно чинного законодавства на нотаріуса покладені функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.


До нотаріуса можна звернутися для проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань:

• Державна реєстрація фізичної особи підприємця
• Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу – підприємця
• Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця
• Державна реєстрації створення юридичної особи
• Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ( зміна керівника, зміни у зв'язку з відчуженням частки (частини частки) учасником, державна реєстрація нової редакції статуту та ін.)